Medics Опіка
063 103 20 30
Усі матеріали

Новини

Осінь на тлі війни: психіатр Олексій Борщ — про те, чому восени «на все потрібно більше зусиль» і що з цим робити

Чому восени бракує енергії, як на самопочуття впливають нічні тривоги й що допомагає без ліків — головне з доповіді психіатра Олексія Борща на вебінарі «Психосоматичний тандем».

Осінь на тлі війни: психіатр Олексій Борщ — про те, чому восени «на все потрібно більше зусиль» і що з цим робити

30 жовтня «Медікс Опіка» спільно з ГО «Асоціація сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги» провела онлайн-вебінар «Імунна система у фокусі психіатра, онколога й сімейного лікаря» з циклу «Психосоматичний тандем». Однією з центральних стала доповідь Олексія Борща, лікаря-психіатра, члена Медичної ради «Медікс Опіка» та викладача кафедри психології ЧНУ імені Богдана Хмельницького.

Історія, яку впізнає кожен

Свою доповідь Олексій Борщ почав з історії умовного Джона, 22-річного студента. Влітку він легко прокидався о сьомій, а восени будильник доводиться переставляти кілька разів. До обіду Джон почувається млявим, частіше п’є каву й тягнеться до солодкого. Після занять хочеться не до друзів, а додому, але й там годину-другу гортає телефон замість справ. Він не хворий: навчається, спілкується, має плани. Але вже третю осінь поспіль помічає: «Коли дні стають коротшими, мені наче на все потрібно більше зусиль».

А потім до цієї картини додається війна. О 2:47 ночі — повітряна тривога, 20 хвилин новин у Telegram, і вранці Джон уже не просто сонний, а невиспаний. Сезонна вразливість накладається на хронічний стрес.

Чому осінь б’є по самопочуттю

Лікар назвав п’ять груп причин:

  • коротший світловий день;
  • погода: більше похмурих днів, менше можливостей бути надворі;
  • зміни в режимі й способі життя;
  • біологічні чинники: зміна балансу серотоніну, дофаміну й норадреналіну;
  • психосоціальні фактори: менше контактів, більше інформаційного навантаження, накопичена втома.

Коли світла меншає, організм виробляє більше мелатоніну, тож людина більш сонна й має менше енергії. Знижується серотонінова активність, збиваються циркадні ритми, синтезується менше вітаміну D. На практиці людина втрачає енергію, стабільність настрою, якість сну, концентрацію і навіть частину імунного захисту.

За даними метааналізу, на сезонний афективний розлад страждають близько 5% людей, а ще понад 9% мають його легшу, субсиндромальну форму. А дослідження за участі понад 85 000 людей показало: більше денного світла пов’язано з нижчим ризиком депресії та тривожних розладів, а надмірне освітлення вночі — з вищим.

Сім порад, які працюють без ліків

  1. Ловіть ранкове світло. 30–60 хвилин надворі в першій половині дня, найкраще протягом 1–2 годин після пробудження. Навіть похмурий день дає 1 000–10 000 люксів, а приміщення — лише 100–500.
  2. Стабільний режим сну замість «відсипання». Вставайте щодня приблизно в той самий час, з відхиленням до 1–2 годин. Після нічної тривоги краще короткий денний сон на 20–60 хвилин, ніж зсунутий на півдня графік.
  3. Рухайтеся щодня. 7 000–10 000 кроків, 150–300 хвилин помірної активності на тиждень і силові вправи 2–3 рази на тиждень.
  4. Людині потрібна людина. Плануйте 2–3 зустрічі чи спільні справи на тиждень. Навіть коротка кава, прогулянка чи дзвінок мають значення.
  5. Мінімум новин. Визначте для них час: 2–3 рази на день по 10–15 хвилин. Не читайте новини за 1–2 години до сну, залиште лише сповіщення про небезпеку.
  6. Не чекайте мотивації. Дайте собі 15 хвилин на таймері й просто почніть: дія часто приходить раніше за бажання.
  7. Хваліть і балуйте себе. Помічайте навіть маленькі зусилля й дозволяйте собі приємне без почуття провини. Це не егоїзм, а умова, щоб і далі бути опорою для інших.

Коли втома — привід піти до лікаря

Лікар-психіатр Олександр Голубничий наголосив: втома — це симптом, а не діагноз, і за нею можуть стояти дуже різні причини, від дефіциту заліза чи проблем зі щитоподібною залозою до порушень сну, депресії чи тривожного розладу. Не відкладайте візит до лікаря, якщо втома супроводжується:

  • схудненням без причини, гарячкою або нічною пітливістю;
  • задишкою, болем у грудях, сильним серцебиттям;
  • кровотечами чи вираженою блідістю;
  • збільшенням лімфовузлів;
  • сильною спрагою й частим сечовипусканням;
  • тяжким пригніченим станом.

Імунітет: між «недостатньо» і «занадто»

Ще одна доповідь вебінару — «Порушення імунного гомеостазу: причини та наслідки» від Сергія Коноваленка, доктора філософії (онкологія), голови Експертної ради Асоціації. Він нагадав, що імунна система працює безупинно: щосекунди вона знищує близько 300 небезпечних клітин, 1 000 вірусів і 100 000 бактерій. Коли в організмі порушується внутрішній баланс, зокрема мікрофлори кишківника, розвивається хронічне запалення, а інфекції частіше повертаються. Ситуацію ускладнює і стійкість бактерій до антибіотиків.

Лікар описав три сценарії імунної відповіді. Достатня — організм справляється з інфекцією й відновлюється. Недостатня — хвороба повертається й переходить у хронічну форму. Надмірна — імунітет починає атакувати власні клітини, і виникають автоімунні процеси. Тож мета — не «підняти імунітет» будь-якою ціною, а допомогти йому реагувати повноцінно, але гармонійно.

Запис вебінару доступний за посиланням: youtube.com/live/dqt-MU0MOAQ

  • Новини
  • Медична рада
  • Психічне здоров’я
  • Поради лікаря
«Для мене хороший лікар — це людина, якій пацієнт може довірити свій страх, своє запитання, іноді навіть своє мовчання», — Ангеліна Пелеванюк, регіональний медичний керівник «Медікс Опіка»

«Для мене хороший лікар — це людина, якій пацієнт може довірити свій страх, своє запитання, іноді навіть своє мовчання», — Ангеліна Пелеванюк, регіональний медичний керівник «Медікс Опіка»

Ангеліна Пелеванюк — лікар-терапевт і регіональний медичний керівник «Медікс Опіка». Про запуск паліативного напряму в Чернівцях, роботу в пандемію та підтримку родин пацієнтів.

9 листопада 2026

«Важливо не лише рятувати життя, а й допомагати жити без болю та зберігати гідність», — Вадим Зенін, член Медичної ради «Медікс Опіка»

«Важливо не лише рятувати життя, а й допомагати жити без болю та зберігати гідність», — Вадим Зенін, член Медичної ради «Медікс Опіка»

Вадим Зенін — лікар-терапевт, кандидат медичних наук і член Медичної ради «Медікс Опіка». Про шлях у медицину, викладання та філософію паліативної допомоги.

21 жовтня 2026

«Мета дитячого паліативу — щоб дитині не боліло, а батьки мали підтримку», — Олексій Шаповалов, керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка»

«Мета дитячого паліативу — щоб дитині не боліло, а батьки мали підтримку», — Олексій Шаповалов, керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка»

Олексій Шаповалов — лікар-педіатр і керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка». Про шлях у медицину, роботу з родинами та чому паліатив — це не про «здатися».

20 жовтня 2026

Виникли питання?

Залиште ваші контактні дані і наш координатор зв’яжеться з вами

Подзвонити