30 жовтня «Медікс Опіка» спільно з ГО «Асоціація сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги» провела онлайн-вебінар «Імунна система у фокусі психіатра, онколога й сімейного лікаря» з циклу «Психосоматичний тандем». Однією з центральних стала доповідь Олексія Борща, лікаря-психіатра, члена Медичної ради «Медікс Опіка» та викладача кафедри психології ЧНУ імені Богдана Хмельницького.
Історія, яку впізнає кожен
Свою доповідь Олексій Борщ почав з історії умовного Джона, 22-річного студента. Влітку він легко прокидався о сьомій, а восени будильник доводиться переставляти кілька разів. До обіду Джон почувається млявим, частіше п’є каву й тягнеться до солодкого. Після занять хочеться не до друзів, а додому, але й там годину-другу гортає телефон замість справ. Він не хворий: навчається, спілкується, має плани. Але вже третю осінь поспіль помічає: «Коли дні стають коротшими, мені наче на все потрібно більше зусиль».
А потім до цієї картини додається війна. О 2:47 ночі — повітряна тривога, 20 хвилин новин у Telegram, і вранці Джон уже не просто сонний, а невиспаний. Сезонна вразливість накладається на хронічний стрес.
Чому осінь б’є по самопочуттю
Лікар назвав п’ять груп причин:
- коротший світловий день;
- погода: більше похмурих днів, менше можливостей бути надворі;
- зміни в режимі й способі життя;
- біологічні чинники: зміна балансу серотоніну, дофаміну й норадреналіну;
- психосоціальні фактори: менше контактів, більше інформаційного навантаження, накопичена втома.
Коли світла меншає, організм виробляє більше мелатоніну, тож людина більш сонна й має менше енергії. Знижується серотонінова активність, збиваються циркадні ритми, синтезується менше вітаміну D. На практиці людина втрачає енергію, стабільність настрою, якість сну, концентрацію і навіть частину імунного захисту.
За даними метааналізу, на сезонний афективний розлад страждають близько 5% людей, а ще понад 9% мають його легшу, субсиндромальну форму. А дослідження за участі понад 85 000 людей показало: більше денного світла пов’язано з нижчим ризиком депресії та тривожних розладів, а надмірне освітлення вночі — з вищим.
Сім порад, які працюють без ліків
- Ловіть ранкове світло. 30–60 хвилин надворі в першій половині дня, найкраще протягом 1–2 годин після пробудження. Навіть похмурий день дає 1 000–10 000 люксів, а приміщення — лише 100–500.
- Стабільний режим сну замість «відсипання». Вставайте щодня приблизно в той самий час, з відхиленням до 1–2 годин. Після нічної тривоги краще короткий денний сон на 20–60 хвилин, ніж зсунутий на півдня графік.
- Рухайтеся щодня. 7 000–10 000 кроків, 150–300 хвилин помірної активності на тиждень і силові вправи 2–3 рази на тиждень.
- Людині потрібна людина. Плануйте 2–3 зустрічі чи спільні справи на тиждень. Навіть коротка кава, прогулянка чи дзвінок мають значення.
- Мінімум новин. Визначте для них час: 2–3 рази на день по 10–15 хвилин. Не читайте новини за 1–2 години до сну, залиште лише сповіщення про небезпеку.
- Не чекайте мотивації. Дайте собі 15 хвилин на таймері й просто почніть: дія часто приходить раніше за бажання.
- Хваліть і балуйте себе. Помічайте навіть маленькі зусилля й дозволяйте собі приємне без почуття провини. Це не егоїзм, а умова, щоб і далі бути опорою для інших.
Коли втома — привід піти до лікаря
Лікар-психіатр Олександр Голубничий наголосив: втома — це симптом, а не діагноз, і за нею можуть стояти дуже різні причини, від дефіциту заліза чи проблем зі щитоподібною залозою до порушень сну, депресії чи тривожного розладу. Не відкладайте візит до лікаря, якщо втома супроводжується:
- схудненням без причини, гарячкою або нічною пітливістю;
- задишкою, болем у грудях, сильним серцебиттям;
- кровотечами чи вираженою блідістю;
- збільшенням лімфовузлів;
- сильною спрагою й частим сечовипусканням;
- тяжким пригніченим станом.
Імунітет: між «недостатньо» і «занадто»
Ще одна доповідь вебінару — «Порушення імунного гомеостазу: причини та наслідки» від Сергія Коноваленка, доктора філософії (онкологія), голови Експертної ради Асоціації. Він нагадав, що імунна система працює безупинно: щосекунди вона знищує близько 300 небезпечних клітин, 1 000 вірусів і 100 000 бактерій. Коли в організмі порушується внутрішній баланс, зокрема мікрофлори кишківника, розвивається хронічне запалення, а інфекції частіше повертаються. Ситуацію ускладнює і стійкість бактерій до антибіотиків.
Лікар описав три сценарії імунної відповіді. Достатня — організм справляється з інфекцією й відновлюється. Недостатня — хвороба повертається й переходить у хронічну форму. Надмірна — імунітет починає атакувати власні клітини, і виникають автоімунні процеси. Тож мета — не «підняти імунітет» будь-якою ціною, а допомогти йому реагувати повноцінно, але гармонійно.
Запис вебінару доступний за посиланням: youtube.com/live/dqt-MU0MOAQ



