Харчування є важливою складовою підтримки якості життя пацієнтів, які перебувають на пізніх стадіях онкологічних, серцево-судинних, неврологічних та інших хронічних прогресуючих захворювань. Проте сучасна паліативна медицина наголошує: на термінальних етапах хвороби основною метою харчування є не збільшення калорійності будь-якою ціною, а забезпечення комфорту пацієнта та підтримка його гідності.
Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, Європейської асоціації паліативної допомоги та Національного інституту здоров’я і досконалості медичної допомоги Великої Британії, зниження апетиту та зменшення споживання їжі на пізніх стадіях захворювань є природною частиною прогресування хвороби. Родичам важливо розуміти, що відсутність бажання їсти не завжди означає страждання або «голодування» пацієнта.
Часто близькі люди намагаються змусити хворого їсти більше, що може викликати дискомфорт, нудоту, здуття живота та психологічне напруження. Світовий досвід паліативної допомоги демонструє, що значно важливішим є врахування побажань самого пацієнта щодо обсягу, смаку та режиму харчування.
Основні рекомендації для родин
- Пропонуйте невеликі порції улюблених страв пацієнта.
- Не змушуйте людину їсти через силу.
- За наявності сухості в роті частіше пропонуйте воду, чай, фруктовий лід або зволожуйте слизову оболонку ротової порожнини.
- Віддавайте перевагу м’якій, легкій для ковтання їжі при порушеннях ковтання.
- Забезпечуйте комфортну атмосферу під час прийому їжі.
- Пам’ятайте, що відмова від їжі наприкінці життя не є причиною смерті, а наслідком прогресування основного захворювання.
Індивідуальний підхід до харчування
Як лікар, який працює в системі паліативної допомоги, щоденно консультую пацієнтів із тяжкими хронічними захворюваннями та їхні родини щодо питань харчування, симптом-контролю та підтримки якості життя. Міжнародні рекомендації одностайно наголошують, що на пізніх стадіях захворювань рішення щодо харчування повинні ухвалюватися індивідуально, з урахуванням клінічного стану пацієнта, прогнозу перебігу хвороби, наявних симптомів та, найголовніше, власних побажань людини.
Сучасна паліативна медицина базується на принципах доказової медицини та рекомендаціях провідних міжнародних організацій. Вона ставить у центр уваги не лише лікування захворювання, а насамперед людину, її комфорт, гідність та право на якісне життя незалежно від тяжкості стану. Саме тому основним завданням медичних працівників і родини є створення умов, за яких пацієнт почуватиметься максимально комфортно, безпечно та матиме належну підтримку на кожному етапі захворювання.
