Medics Опіка
063 103 20 30
Усі матеріали

Новини

Історія пацієнта: «Для нашої родини він став уже як рідний: з його появою з'явилися опори і відчуття, що ми не самі»

Як своєчасний медичний супровід «Медікс Опіка» змінив життя родини переселенців з Сум в Івано-Франківську — історія Світлани та її чоловіка.

Історією Світлани та її чоловіка з Івано-Франківська ми розпочинаємо серію публікацій, які показують, як своєчасний медичний супровід від «Медікс Опіки» змінює якість життя пацієнтів та їхніх родин. Попри доступність цієї послуги, тисячі людей в Україні досі не знають, що можуть нею скористатися.

Доглядати за важкохворою рідною людиною — це щоденний подвиг, який вимагає надлюдських сил. А коли війна вириває з рідного дому і ви опиняєтеся в чужому місті сам на сам із бідою — цей тягар стає майже непосильним.

Рік боротьби наодинці

Пані Світлана та її чоловік — вимушені переселенці із Сум. Анатолій Іванович — заслужений робітник культури, багаторічний директор сумських театрів, людина великої душі та митець з великої літери. Сьогодні він вимагає постійного догляду й уваги: важке онкологічне захворювання, наслідки інсульту, проблеми із серцем та практично повна втрата мобільності.

Протягом року пані Світлана справлялася сама. Але настав момент, коли фізичні та моральні ресурси виснажилися повністю, а тривога за найдорожчу людину перекривала подих. Відстань до спеціалізованих лікарень, відсутність знайомих у новому місті та важкий стан чоловіка перетворили кожен день Світлани Іванівни на важку боротьбу.

«Ми вже рік боремося з раком. Операцію зробити не змогли — серце не дозволяє. Я вже багато років біля нього, ми 50 років разом, і я знала, як йому допомогти, рік якось справлялася… А потім чоловіку ставало все гірше й гірше. До лікарні доїхати я не можу — це дуже далеко, і його кинути самого не можу, мені немає з ким його залишити. У Сумах нам було б простіше, там нас усі знають, лікарі б одразу все організували. А у Франківську я не знала, до кого звернутися… Я відчула, що сама більше просто не можу».

Зрозумівши, що більше не справляється самотужки, пані Світлана звернулася до сімейного лікаря. Саме вона порадила підключити до догляду фахівців «Медікс Опіка».

Коли з’являється опора

«Коли на порозі з’явився наш лікар — Дмитро Васильович Будз, тривога та відчуття самотності почали відступати. З найпершої хвилини він нас так вразив! Він розпитував не тільки про хворобу, а й про те, хто ми, які ми, як ми живемо. Нам так хотілося комусь розповісти про себе! З його появою в нашій сім'ї з'явилася якась надія, що ми не самі, що є до кого звернутися, що є людина, для якої ми не байдужі. Коли він приходить до нас — це для нас справжнє свято. Дуже вихований, людяний, завжди запитає, коли краще прийти, чим допомогти. Для нашої родини він став уже як рідний. Дякую його батькам, що виховали таку людину».

Догляд за хворим чоловіком залишається щоденною працею, але тепер у пані Світлани з’явилася надійна опора та професійне плече. Впевненість у тому, що поруч є фахівець, який завжди допоможе, підкаже й організує необхідні медичні маніпуляції вдома, повернула в дім спокій.

«Я й зараз біжу на кожен поклик чоловіка, встаю ночами. Але з появою Дмитра Васильовича життя стало значно легшим. Лікар каже: «Ви тільки дзвоніть мені, не соромтеся». Нещодавно я заплуталася, які ліки давати, занервувала, дзвоню йому — а він так спокійно, теплими словами мене заспокоїв і все знову розповів. Потрібно було поставити крапельниці — він сам усе організував, прийшов із помічником, бо у чоловіка погані вени. Чоловік щоразу посміхається, коли він приходить, руку йому потисне… Я просто тепер знаю, що мені є до кого звернутися, і нас підтримують».

Звертайтеся по допомогу

Долати важкі випробування наодинці — невимовно складно. Наприкінці нашої розмови пані Світлана звернулася до всіх родин, які зараз вагаються, тягнути все на собі, чи варто шукати підтримки:

«Ні-ні-ні, тільки звертатися! Не впадайте у відчай. Бо відчай — це найстрашніше, коли руки опускаються. Звертайтеся по допомогу обов'язково! Для нас, людей старшого віку, дуже важливо знати, що ми потрібні. Тримайтеся всі. Поки ми живі — нічого не пізно».

Дякуємо пані Світлані за щирість та довіру. А лікарю Дмитру Васильовичу Будзу — за чуйне серце, людське тепло та високий професіоналізм!

Безкоштовно за програмою НСЗУ

Паліативний супровід від «Медікс Опіка» надається безоплатно, за Програмою медичних гарантій НСЗУ. Дізнатися детальніше про допомогу та залишити заявку можна на нашому сайті або за телефоном гарячої лінії +38 (063) 103 20 30.

  • Новини
  • Історія пацієнта
  • Івано-Франківськ

«Важливо не лише рятувати життя, а й допомагати жити без болю та зберігати гідність», — Вадим Зенін, член Медичної ради «Медікс Опіка»

Вадим Зенін — лікар-терапевт, кандидат медичних наук і член Медичної ради «Медікс Опіка». Про шлях у медицину, викладання та філософію паліативної допомоги.

21 жовтня 2026

«Мета дитячого паліативу — щоб дитині не боліло, а батьки мали підтримку», — Олексій Шаповалов, керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка»

Олексій Шаповалов — лікар-педіатр і керівник напряму дитячого паліативу «Медікс Опіка». Про шлях у медицину, роботу з родинами та чому паліатив — це не про «здатися».

20 жовтня 2026

Історія пацієнта: «93 роки — це не термін придатності. Поки людина жива, за неї треба боротися»

Історія Вікторії Славінської з Дніпра: як паліативний супровід «Медікс Опіка» повернув її мамі ясність і людяне ставлення після важких психотропних препаратів.

7 жовтня 2026

Виникли питання?

Залиште ваші контактні дані і наш координатор зв’яжеться з вами

Подзвонити